- мусульманський
- [мусул'ма/н'с'кией]
м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
мусульманський — а, е. Стос. до мусульманства й мусульман. •• Мусульма/нське пра/во комплекс соціальних норм, фундаментом і головною складовою якого є релігійні настанови та накази ісламу … Український тлумачний словник
мусульманський — прикметник … Орфографічний словник української мови
хонако — Мусульманський храм з гуртожитком для дервішів, паломників і мандрівників (порівн. ханака). Споруджувався у країнах Середньої Азії … Архітектура і монументальне мистецтво
чернець — (член релігійної громади, який прийняв постриг), ченчик, че[и]рчик, каптурник, чорноризець, чорноризник, чорнорясник; брат (член релігійного братства); затво[і]рник (той, хто не лишає своєї келії, не спілкується з людьми); схимник (той, хто… … Словник синонімів української мови
абдест — у, ч. Мусульманський обряд обмивання перед молитвою … Український тлумачний словник
бесермен — а, ч. Мусульманський купець, відкупник монгольської данини у завойованих землях … Український тлумачний словник
дервіш — а, ч. Мусульманський чернець жебрак … Український тлумачний словник
могол — а, ч., заст. 1) Титул колишніх монгольських властителів Індостану, а також особа, що мала цей титул. •• Вели/кий мого/л титул мусульманського султана; мусульманський султан. 2) Монгол … Український тлумачний словник
муфтій — я, ч. 1) Мусульманський богослов правознавець у країнах Сходу, якому надано право розв язувати спірні питання. 2) Титул представника вищого мусульманського духівництва, що відповідає у християнстві титулу єпископа … Український тлумачний словник
намаз — у, ч. Мусульманський релігійний обряд, за якого молитва супроводжується певними установленими рухами і ритуальним обмиванням … Український тлумачний словник